Саморобна метеостанція: як зібрати домашній погодний центр своїми руками

Зміст статті

Навіщо потрібна домашня метеостанція
Які компоненти потрібні для збирання
Обираємо контролер: Arduino чи ESP32
Основні сенсори погоди та їх функції
Покрокова збірка метеостанції
Програмування та налаштування
Корпус та монтаж станції
Розширені можливості системи
Висновки та практичні поради

Навіщо потрібна домашня метеостанція

Створення власної метеостанції стає все популярнішим серед любителів електроніки та тих, хто прагне контролювати погодні умови на власній ділянці. За даними дослідження IoT Analytics, кількість самодільних погодних станцій зросла на 340% за останні три роки. Професійні метеостанції коштують від $500 до $2000, тоді як зроби сам метеостанцію можна за $50-100.

Домашня метеостанція дозволяє отримувати точні дані про погодні умови саме у вашій місцевості. Це особливо важливо для садівників, фермерів та тих, хто займається проектами для дому власними силами. Локальні дані можуть суттєво відрізнятися від загальних прогнозів, особливо в гірських районах або біля водойм.

Цікавий факт: Власна погодна станція може передбачати зміни погоди на 2-3 години точніше за загальні прогнози, оскільки враховує мікроклімат конкретної території.

Переваги створення домашньої метеостанції включають економію коштів, можливість налаштування під власні потреби та отримання цінного досвіду роботи з електронікою. Крім того, такий проект може стати відмінним навчальним матеріалом для дітей, які цікавляться технологіями.

Які компоненти потрібні для збирання

Основний список деталей для базової станції:

Контролери на вибір:

Arduino Uno R3 ($25-30) – найпростіший у програмуванні, ідеальний для початківців
ESP32 DevKit ($15-20) – має вбудований Wi-Fi та Bluetooth для передачі даних
Raspberry Pi Zero W ($35-40) – для складних проектів з веб-інтерфейсом
Arduino Nano ($12-18) – компактна версія для мініатюрних проектів

Обов’язкові сенсори погоди:

DHT22 (температура та вологість повітря) – $8-12, точність ±0.5°C
BMP280 (атмосферний тиск та висота) – $5-8, точність ±1 гПа
Анемометр для вимірювання швидкості вітру – $15-25
Флюгер для визначення напрямку вітру – $10-15
Датчик дощу (rain sensor) – $3-5

Додаткові компоненти та аксесуари:

LCD дисплей 16×2 символи або OLED 128×64 – $5-10
Модуль SD карти для збереження історії – $3-5
Резистори номіналом 4.7кОм та 10кОм – $2-3
З’єднувальні дроти різних кольорів – $5-8
Макетна плата для прототипування – $3-5
Блок живлення 5V 2A або 12V 1A – $8-12

Важливо знати: Сенсори китайського виробництва можуть мати похибку вимірювань до 5-10%. Для точних даних краще обирати перевірених виробників як Bosch, Sensirion або Honeywell, навіть якщо вони коштують дорожче.

Додаткові опції для розширеної станції:

Сенсори додаткових параметрів:

UV індекс сенсор (GUVA-S12SD) – $8-10
Датчик освітленості (BH1750) – $3-5
Сенсор якості повітря (MQ-135) – $5-8
Детектор блискавок (AS3935) – $15-20
Датчик рівня шуму (KY-038) – $3-5

Модулі зв’язку та збереження:

ESP8266 Wi-Fi модуль (якщо використовується Arduino) – $5-8
SIM модуль для GSM зв’язку – $12-18
RTC модуль реального часу (DS3231) – $3-5
MicroSD карта швидкого класу (Class 10) – $5-10

Обираємо контролер: Arduino чи ESP32

Вибір контролера залежить від ваших технічних навичок, бюджету та планованого функціоналу станції. Розглянемо детально кожен варіант.

Детальне порівняння популярних контролерів:

Характеристика	Arduino Uno	ESP32	Raspberry Pi 4	Arduino Nano
Ціна	$25-30	$15-20	$55-70	$12-18
Wi-Fi вбудований	Ні	Так	Так	Ні
Bluetooth	Ні	Так	Так	Ні
Споживання енергії	50мА	80-240мА	600мА+	20мА
Складність програмування	Дуже проста	Середня	Складна	Дуже проста
Кількість GPIO портів	14 цифрових	30+	40	14 цифрових
Операційна система	Немає	FreeRTOS	Linux	Немає
Підтримка мультитаскінгу	Ні	Так	Так	Ні

Arduino Uno – найкращий вибір для новачків. Має величезну спільноту, безліч прикладів коду та простоту у налаштуванні. Ідеально підходить для базових проектів без необхідності передачі даних через інтернет.

ESP32 – оптимальний баланс між функціональністю та ціною. Вбудований Wi-Fi дозволяє легко створити веб-інтерфейс для перегляду даних. Підтримує Bluetooth для з’єднання зі смартфоном.

Raspberry Pi – найпотужніший варіант, але потребує знань Linux та Python. Дозволяє створити повноцінний веб-сервер з базою даних та красивим інтерфейсом.

Рекомендація експерта: Для першого проекту метеостанції радимо почати з Arduino Uno через простоту налаштування. Після освоєння базових принципів можна переходити до ESP32 для додавання інтернет-функцій.

Основні сенсори погоди та їх функції

DHT22 – температура та відносна вологість

DHT22 є одним з найпопулярніших сенсорів для самодільних метеостанцій завдяки своїй надійності та доступності. Технічні характеристики:

Діапазон вимірювання температури: -40°C до +80°C
Точність температури: ±0.5°C
Діапазон вологості: 0-100% RH
Точність вологості: ±2-5% RH
Напруга живлення: 3.3-6V
Час відгуку: 2 секунди

Важливою особливістю DHT22 є цифровий вихід, що спрощує підключення та зменшує вплив перешкод. Сенсор має внутрішню калібровку та автоматичну компенсацію температурного дрейфу.

BMP280 – атмосферний тиск та висота

Високоточний сенсор від німецької компанії Bosch, який використовується у професійному обладнанні:

Діапазон тиску: 300-1100 гПа
Точність: ±1 гПа (±0.75 мм рт.ст.)
Роздільна здатність: 0.01 гПа
Діапазон температури: -40°C до +85°C
Інтерфейс: I2C або SPI
Споживання: 2.7μА в режимі сну

BMP280 також може розраховувати висоту над рівнем моря з точністю до 1 метра, що корисно для визначення локальних особливостей рельєфу.

Датчики параметрів вітру

Анемометр (датчик швидкості вітру): Найпоширеніший тип – чашковий анемометр з герконовим датчиком. При обертанні чашок магніт замикає геркон, генеруючи імпульси. Швидкість вітру розраховується за формулою: V = (імпульси за секунду × коефіцієнт калібрування).

Флюгер (датчик напрямку вітру): Використовує потенціометр або набір герконів з магнітами для визначення кута повороту. Виводить аналогову напругу пропорційну куту або цифрові сигнали для 8/16 основних напрямків.

Датчик опадів

Простий але ефективний сенсор на основі ефекту змочування контактів. При попаданні води опір між електродами зменшується, що фіксується аналоговим входом контролера. Для підвищення довговічності рекомендується використовувати змінний струм.

Цікава статистика: 78% самодільних метеостанцій використовують саме комбінацію DHT22 + BMP280 як основу для базових вимірювань, оскільки ці сенсори забезпечують оптимальне співвідношення ціна/якість/надійність.

Покрокова збірка метеостанції

Етап 1: Підготовка робочого місця та інструментів

Перед початком збірки підготуйте необхідні інструменти:

Паяльник потужністю 25-40W з тонким жалом
Припій діаметром 0.6-0.8мм з флюсом
Бокорізи для обрізання дротів
Стрипери для зняття ізоляції
Мультimetр для перевірки з’єднань
Макетна плата для тестування
Набір викруток різних розмірів

Організуйте робоче місце з гарним освітленням та вентиляцією. Використовуйте антистатичний браслет для захисту електроніки.

Етап 2: Тестування компонентів

Перед пайкою протестуйте всі компоненти окремо:

Тестування Arduino:

Підключіть до комп’ютера через USB
Завантажте тестовий скетч Blink
Перевірте роботу вбудованого світлодіода
Виміряйте напруги на виводах 3.3V та 5V

Тестування сенсорів:

Підключіть DHT22 згідно схеми на макетній платі
Завантажте приклад з бібліотеки DHT
Перевірте отримання коректних значень
Повторіть для всіх сенсорів окремо

Етап 3: Схема підключення основних компонентів

Підключення DHT22 до Arduino Uno:

Pin 1 (VCC) → 5V Arduino
Pin 2 (DATA) → Digital Pin 2 Arduino
Pin 3 (не використовується)
Pin 4 (GND) → GND Arduino
Резистор 4.7кОм між VCC та DATA (pull-up)

Підключення BMP280 (I2C інтерфейс):

VCC → 3.3V Arduino (важливо не 5V!)
GND → GND Arduino
SDA → A4 (Arduino Uno) або відповідний SDA пін
SCL → A5 (Arduino Uno) або відповідний SCL пін

Підключення LCD дисплея 16×2:

VSS, RW, K → GND Arduino
VDD, A → 5V Arduino
V0 → середній контакт потенціометра 10кОм (контрастність)
RS → Digital Pin 12
Enable → Digital Pin 11
D4-D7 → Digital Pins 5, 4, 3, 2 відповідно

Етап 4: Складання на макетній платі

Спочатку зберіть всю схему на макетній платі без пайки. Це дозволить:

Перевірити правильність з’єднань
Протестувати програмний код
Виявити та виправити помилки
Оптимізувати розташування компонентів

Використовуйте різнокольорові дроти для зручності: червоний для +5V, чорний для GND, інші кольори для сигнальних ліній.

Порада експерта: Обов’язково сфотографуйте робочу схему на макетній платі перед демонтажем для пайки. Це допоможе уникнути помилок при переносі на постійну плату.

Програмування та налаштування

Встановлення середовища розробки

Завантажте Arduino IDE з офіційного сайту arduino.cc
Встановіть драйвери для вашої плати (зазвичай встановлюються автоматично)
Виберіть правильний тип плати в меню Tools → Board
Оберіть відповідний COM-порт в Tools → Port

Встановлення необхідних бібліотек

Через менеджер бібліотек Arduino IDE встановіть:

DHT sensor library by Adafruit
Adafruit BMP280 Library
LiquidCrystal library (вбудована)
ArduinoJson (для роботи з JSON даними)
ESP32 WiFi library (для ESP32)

Базовий код для Arduino Uno з розширеним функціоналом:

#include "DHT.h"
#include <Wire.h>
#include <Adafruit_BMP280.h>
#include <LiquidCrystal.h>
#include <SD.h>

// Константи для пінів
#define DHT_PIN 2
#define DHT_TYPE DHT22
#define RAIN_PIN A0
#define WIND_SPEED_PIN 3
#define WIND_DIR_PIN A1
#define SD_CS_PIN 10

// Ініціалізація об'єктів
DHT dht(DHT_PIN, DHT_TYPE);
Adafruit_BMP280 bmp;
LiquidCrystal lcd(12, 11, 5, 4, 3, 2);

// Змінні для вимірювань
volatile int windPulses = 0;
unsigned long lastWindCheck = 0;
float temperature, humidity, pressure, windSpeed, windDirection;
int rainLevel;

void setup() {
  Serial.begin(9600);
  
  // Ініціалізація сенсорів
  dht.begin();
  if (!bmp.begin()) {
    Serial.println("BMP280 не знайдено!");
    while (1);
  }
  
  // Налаштування LCD
  lcd.begin(16, 2);
  lcd.print("Метеостанція");
  lcd.setCursor(0, 1);
  lcd.print("Ініціалізація...");
  
  // Налаштування пінів вітру
  pinMode(WIND_SPEED_PIN, INPUT_PULLUP);
  attachInterrupt(digitalPinToInterrupt(WIND_SPEED_PIN), windPulseCounter, FALLING);
  
  // Ініціалізація SD карти
  if (!SD.begin(SD_CS_PIN)) {
    Serial.println("SD карта не знайдена!");
  }
  
  delay(2000);
  lcd.clear();
}

void loop() {
  // Читання основних параметрів
  readSensors();
  
  // Відображення на LCD
  displayData();
  
  // Виведення в Serial
  printToSerial();
  
  // Збереження на SD карту
  saveToSD();
  
  delay(10000); // Оновлення кожні 10 секунд
}

void readSensors() {
  // DHT22
  temperature = dht.readTemperature();
  humidity = dht.readHumidity();
  
  // BMP280
  pressure = bmp.readPressure() / 100.0F; // Перевод в гПа
  
  // Датчик дощу
  rainLevel = analogRead(RAIN_PIN);
  
  // Швидкість вітру
  if (millis() - lastWindCheck >= 1000) {
    windSpeed = (windPulses * 2.4) / ((millis() - lastWindCheck) / 1000.0);
    windPulses = 0;
    lastWindCheck = millis();
  }
  
  // Напрямок вітру
  int windDirRaw = analogRead(WIND_DIR_PIN);
  windDirection = map(windDirRaw, 0, 1023, 0, 360);
}

void windPulseCounter() {
  windPulses++;
}

void displayData() {
  // Перший рядок LCD
  lcd.setCursor(0, 0);
  lcd.print("T:");
  lcd.print(temperature, 1);
  lcd.print("C H:");
  lcd.print(humidity, 0);
  lcd.print("%");
  
  // Другий рядок LCD
  lcd.setCursor(0, 1);
  lcd.print("P:");
  lcd.print(pressure, 0);
  lcd.print(" W:");
  lcd.print(windSpeed, 1);
}

void printToSerial() {
  Serial.print("Температура: ");
  Serial.print(temperature);
  Serial.println("°C");
  
  Serial.print("Вологість: ");
  Serial.print(humidity);
  Serial.println("%");
  
  Serial.print("Тиск: ");
  Serial.print(pressure);
  Serial.println(" гПа");
  
  Serial.print("Швидкість вітру: ");
  Serial.print(windSpeed);
  Serial.println(" км/год");
  
  Serial.print("Напрямок вітру: ");
  Serial.print(windDirection);
  Serial.println("°");
  
  Serial.println("---");
}

void saveToSD() {
  File dataFile = SD.open("weather.txt", FILE_WRITE);
  if (dataFile) {
    dataFile.print(millis());
    dataFile.print(",");
    dataFile.print(temperature);
    dataFile.print(",");
    dataFile.print(humidity);
    dataFile.print(",");
    dataFile.print(pressure);
    dataFile.print(",");
    dataFile.print(windSpeed);
    dataFile.print(",");
    dataFile.println(windDirection);
    dataFile.close();
  }
}

Розширені функції програмування

Калібрування сенсорів: Для підвищення точності вимірювань додайте функції калібрування:

float calibrateTemperature(float rawTemp) {
  // Лінійна корекція: y = ax + b
  return rawTemp * 0.98 + 1.2; // Приклад корекції
}

float calibratePressure(float rawPressure) {
  // Корекція на висоту над рівнем моря
  float altitude = 200; // метрів
  return rawPressure + (altitude / 8.3);
}

Фільтрація даних: Додайте фільтр для згладжування коливань:

float movingAverage(float newValue, float oldAverage, int samples) {
  return (oldAverage * (samples - 1) + newValue) / samples;
}

Корпус та монтаж станції

Вимоги до корпусу метеостанції

Корпус метеостанції повинен забезпечувати захист електроніки від несприятливих погодних умов, зберігаючи при цьому точність вимірювань. Основні вимоги:

Захист від вологи:

Клас захисту IP65 або вище
Герметичні вводи для кабелів
Дренажні отвори для конденсату
Ущільнювачі на всіх з’єднаннях

Температурний режим:

Вентиляційні отвори для природної циркуляції повітря
Захист від прямого сонячного випромінювання
Теплоізоляція для стабільності електроніки
Рефлективне покриття для відбиття тепла

Механічна міцність:

Стійкість до вітрового навантаження до 120 км/год
Ударостійкість від граду до 20мм діаметром
УФ-стійкі матеріали
Антикорозійне покриття металевих частин

Варіанти виготовлення корпусу

1. 3D-друк персоналізованого корпусу ($15-25):

Переваги:

Повна кастомізація під ваші потреби
Оптимальне розташування отворів для сенсорів
Можливість інтеграції кріплень та направляючих
Легкість та економічність матеріалу

Матеріали для друку:

PETG – найкращий баланс міцності та погодостійкості
ABS – високотемпературна стійкість
ASA – УФ-стійкість та атмосферна стійкість

Рекомендовані параметри друку:

Заповнення: 20-30%
Товщина стінок: 2-3 периметри
Висота шару: 0.2-0.3мм
Постобробка: шліфування та захисне покриття

2. Готова електромонтажна коробка ($20-35):

Оптимальні розміри: 200×300×120мм або 150×200×100мм Матеріал: полікарбонат або ABS пластик Обов’язкові опції: прозора кришка, IP65, вводи для кабелів

Модифікації:

Просвердлити отвори для сенсорів ø6-10мм
Встановити вентиляційні решітки з обох сторін
Додати внутрішні направляючі для плат
Встановити влагопоглинач або осушувач

3. Самодільний корпус з доступних матеріалів ($10-18):

Варіант А – ПВХ трубний корпус:

Труба ПВХ ø110мм, довжина 200мм
Заглушки з обох сторін
Переходи для кабельних вводів
Бокові отвори з водостічними козирками

Варіант Б – герметичний пластиковий контейнер:

Харчовий контейнер з герметичною кришкою
Модифікація отворів для сенсорів
Додавання вентиляційних клапанів
Зовнішнє захисне покриття від УФ

Оптимальне розташування сенсорів у корпусі

Сенсор температури та вологості (DHT22):

Розташування: в затіненій частині корпусу
Вентиляція: принудова циркуляція повітря
Відстань від електроніки: мінімум 10см
Захист: від прямих опадів та сонця

Сенсор тиску (BMP280):

Розташування: всередині герметичного корпусу
Вентиляція: через мембранний клапан
Стабілізація: віброізоляція від вітрових навантажень

Датчики вітру:

Висота встановлення: мінімум 2 метри над корпусом
Відстань від перешкод: 10-кратна висота перешкоди
Кабельний з’єднання: екранований кабель
Балансування: точне центрування флюгера

Системи живлення та автономність

Мережеве живлення:

Блок живлення 12V 1A з захистом від перенапруг
UPS акумулятор 12V 7Ah для резервування
Автоматичне перемикання при відключенні електроенергії
Індикація стану живлення та заряду акумулятора

Автономне живлення від сонячної батареї:

Сонячна панель 20W з контролером заряду
Свинцево-кислотний акумулятор 12V 12Ah
Інвертор 12V-5V для живлення Arduino
Автоматичне відключення при низькому заряді

Розрахунок енергоспоживання:

Arduino Uno: 50мА × 5V = 0.25W
Сенсори: 10мА × 5V = 0.05W
LCD дисплей: 20мА × 5V = 0.1W
Загальне споживання: ~0.4W або 10Wh за добу

Розширені можливості системи

Інтеграція з інтернет-сервісами

Підключення до Weather Underground: Weather Underground дозволяє приватним метеостанціям ділитися даними з глобальною мережею. Для підключення потрібно:

Зареєструвати станцію на wunderground.com/pws
Отримати Station ID та Station Key
Додати в код функцію відправки даних через HTTP API
Налаштувати інтервал відправки (рекомендовано 5-10 хвилин)

void sendToWunderground() {
  String url = "http://weatherstation.wunderground.com/weatherstation/updateweatherstation.php?";
  url += "ID=" + STATION_ID;
  url += "&PASSWORD=" + STATION_KEY;
  url += "&dateutc=now";
  url += "&tempf=" + String(temperature * 9/5 + 32);
  url += "&humidity=" + String(humidity);
  url += "&baromin=" + String(pressure * 0.02953);
  url += "&windspeedmph=" + String(windSpeed * 0.621371);
  url += "&action=updateraw";
  
  // Відправка HTTP запиту
}

Створення власного веб-інтерфейсу: Для ESP32 можна створити повноцінний веб-сервер з графіками та історією даних:

#include <WiFi.h>
#include <WebServer.h>
#include <ArduinoJson.h>

WebServer server(80);

void handleRoot() {
  String html = "<!DOCTYPE html><html><head>";
  html += "<title>Домашня метеостанція</title>";
  html += "<meta charset='utf-8'>";
  html += "</head><body>";
  html += "<h1>Поточні показники</h1>";
  html += "<p>Температура: " + String(temperature) + "°C</p>";
  html += "<p>Вологість: " + String(humidity) + "%</p>";
  html += "<p>Тиск: " + String(pressure) + " гПа</p>";
  html += "</body></html>";
  
  server.send(200, "text/html", html);
}

void handleAPI() {
  DynamicJsonDocument doc(1024);
  doc["temperature"] = temperature;
  doc["humidity"] = humidity;
  doc["pressure"] = pressure;
  doc["windSpeed"] = windSpeed;
  doc["timestamp"] = millis();
  
  String response;
  serializeJson(doc, response);
  server.send(200, "application/json", response);
}

Системи сповіщень та автоматизації

SMS сповіщення через GSM модуль: При критичних погодних умовах (заморозки, сильний вітер, град) система може автоматично відправляти SMS:

void checkAlerts() {
  if (temperature < -5) {
    sendSMS("УВАГА! Заморозки: " + String(temperature) + "°C");
  }
  if (windSpeed > 50) {
    sendSMS("УВАГА! Сильний вітер: " + String(windSpeed) + " км/год");
  }
  if (pressure < 980) {
    sendSMS("УВАГА! Різке падіння тиску: " + String(pressure) + " гПа");
  }
}

Інтеграція з розумним домом: Через MQTT протокол метеостанція може керувати системами розумного дому:

Автоматичне закриття вікон при дощі
Увімкнення опалення при зниженні температури
Активація зрошення при низькій вологості ґрунту
Регулювання освітлення залежно від природного світла

Системи збереження та аналізу даних

Локальна база даних: Для довгострокового зберігання даних на Raspberry Pi можна встановити SQLite:

CREATE TABLE weather_data (
  id INTEGER PRIMARY KEY AUTOINCREMENT,
  timestamp DATETIME DEFAULT CURRENT_TIMESTAMP,
  temperature REAL,
  humidity REAL,
  pressure REAL,
  wind_speed REAL,
  wind_direction INTEGER,
  rain_level INTEGER
);

Хмарне збереження: Інтеграція з сервісами як ThingSpeak, Blynk або Google Sheets для зберігання даних у хмарі та створення графіків.

Аналіз трендів: Алгоритми для виявлення погодних патернів:

Прогнозування дощу по зміні тиску
Визначення сезонних трендів температури
Розрахунок індексів комфорту та точки роси
Статистика екстремальних значень

Висновки та практичні поради

Створення домашньої метеостанції – це захоплюючий проект, який поєднує практичну користь з навчанням новим технологіям. За інвестицією $50-150 ви отримаєте станцію, яка може конкурувати з комерційними моделями вартістю $500-1000.

Поетапний план реалізації проекту:

Тиждень 1-2: Планування та закупівля

Визначте бюджет та функціональні вимоги
Замовте компоненти з надійних постачальників
Підготуйте робоче місце та інструменти
Вивчіте документацію на всі компоненти

Тиждень 3-4: Прототипування

Зберіть базову схему на макетній платі
Протестуйте кожен сенсор окремо
Напишіть та налагодьте програмний код
Проведіть тестування в різних умовах

Тиждень 5-6: Остаточна збірка

Спайте схему на постійній платі
Виготовте або адаптуйте корпус
Встановіть та налаштуйте систему живлення
Проведіть фінальне тестування всіх функцій

Тиждень 7-8: Монтаж та калібрування

Встановіть станцію в оптимальному місці
Проведіть калібрування з еталонними приладами
Налаштуйте інтернет-інтеграцію
Задокументуйте проект для майбутніх модифікацій

Чек-лист для успішного проекту:

✓ Технічна підготовка:

Контролер обраний відповідно до навичок програмування
Всі сенсори протестовані окремо перед інтеграцією
Програмний код містить обробку помилок та калібрування
Передбачено можливість майбутніх розширень

✓ Механічна частина:

Корпус забезпечує надійний захист IP65+
Вентиляція достатня для точних вимірювань температури
Кріплення витримає вітрові навантаження регіону
Кабелі мають запас довжини та захищені від УФ

✓ Живлення та надійність:

Розраховане енергоспоживання з 20% запасом
Передбачено резервне живлення на 24-48 годин
Встановлено захист від перенапруг та короткого замикання
Налагоджено систему моніторингу стану обладнання

✓ Програмне забезпечення:

Код містить коментарі для майбутнього обслуговування
Передбачено логування помилок та діагностику
Налаштовано автоматичне відновлення після збоїв
Створено резервні копії прошивки та налаштувань

Перспективи розвитку проекту:

Короткострокові покращення (1-3 місяці):

Додавання сенсорів якості повітря та УФ-індексу
Створення мобільного додатку для моніторингу
Інтеграція з голосовими асистентами (Alexa, Google)
Налаштування автоматичних звітів електронною поштою

Довгострокові цілі (6-12 місяців):

Створення мережі кількох станцій для мікроклімату
Машинне навчання для прогнозування погоди
Інтеграція з системами автоматизації сільського господарства
Участь у науково-дослідних проектах моніторингу клімату

Пам’ятайте, що створення метеостанції – це не одноразовий проект, а постійний процес вдосконалення та навчання. Починайте з простого, поступово додаючи нові функції та покращуючи існуючі. Ділитеся досвідом з спільнотою майстрів та не бійтеся експериментувати з новими технологіями.

Більше ідей для домашніх проектів та покрокових інструкцій ви знайдете в нашому блозі. Успіхів у створенні власної метеостанції!