Як вибрати систему відеоспостереження, основні принципи та відмінності
Сучасні системи відеоспостереження забезпечують високий рівень безпеки на території житлового, офісного, виробничого чи іншого об’єкта. Перш ніж вибрати систему відеоспостереження, необхідно чітко позначити коло завдань, які вона має виконувати, та сформулювати вимоги до комплектації обладнання. Так Вам буде набагато простіше визначитися, як вибрати комплекти відеоспостереження, та який вид системи придбати для охорони свого будинку чи бізнесу: аналоговий, цифровий чи гібридний.
Що врахувати та як вибрати систему відеоспостереження
У тому випадку, коли необхідний відеоконтроль території невеликої заміської садиби, периметра приватного магазину або офісу, найкращим рішенням буде монтаж недорогий, надійний і простий в експлуатації аналогової системи відеоспостереження. Якщо ж Ви плануєте контролювати широкий простір і при цьому вирішувати специфічні завдання, наприклад, фіксувати номери автомобілів, що проїжджають через ворота або шлагбаум, то з такими завданнями найкраще впорається цифрова система відеоконтролю, укомплектована високою роздільною здатністю FullHD. Відмінною особливістю гібридних систем відеоспостереження є підвищена функціональність та широка сфера застосування. Такі системи поєднують у собі переваги цифрових та простоту аналогових технологій.
Пристрої відеореєстрації
Пристрій відеореєстрації – ключовий елемент системи відеоконтролю, який перетворює, записує та відтворює відео та аудіо дані, що надходять від камер відеоспостереження та мікрофонів. Як пристрій відеореєстрації може виступати комп’ютер, який підтримує інтеграцію і з аналоговими, і з цифровими камерами (на даний момент на побутовому рівні такі системи практично не використовуються), або відеореєстратор – рекордер, розрахований на прийом сигналів від камер, збереження та виведення даних на монітор . Такі рішення прості та зручні для користувачів будь-якого рівня. Більшість модифікацій рекордерів здатні керувати поворотними камерами, приймати сигнали з тривожних входів та передавати їх на тривожні виходи. Деякі hi-tech моделі із вбудованою функцією відеоаналітики можуть ідентифікувати особи та автомобільні номери, аналізувати траєкторію переміщення людей та виявляти паніку.
Відеореєстратор характеризується швидкістю, роздільною здатністю та форматом запису, обсягом пам’яті, кількістю аудіо та відео каналів (4, 8 або 16 входів). Від кількості входів залежить, скільки камер і мікрофонів можна підключити до рекордера. Мікрофони можуть бути як вбудованими в камеру, так і входити до системи відеоспостереження як окремі пристрої (що найчастіше зручніше). Їхня наявність дозволяє контролювати ситуацію, яка не була зафіксована камерою, або уточнити відео.
Вузли обробки відеоінформації
Системи обробки відеоінформації, що виконують оперативний відеоконтроль подій, включають пристрої для прийому, перетворення і архівування даних, а також дисплеї з мультиекранним функціоналом. Такі комплексні системи використовують при веденні спостереження в рамках середнього та великого бізнесу: на підприємствах та офісах, у торгових центрах та готелях, оснащуючи платами відеозахоплення, що дозволяють виділяти та відстежувати конкретний об’єкт, що рухається. Різні функції відеоаналітики можуть бути цікаві для безлічі об’єктів, але варто зазначити, що з точки зору бюджету, що витрачається, дозволити собі такі системи зазвичай можуть тільки великі підприємства, такі як аеропорти, складські комплекси, об’єкти військового призначення і т.д. Для стандартного набору функцій (запис, зберігання архіву, доступ до онлайн відео та архіву через інтернет і т.д.) у більшості випадків досить звичайних рекордерів.
Відеокамери
Камери відеоспостереження поділяються на цифрові та аналогові (деякі проміжні стандарти, наприклад, AHD або CVI також прийнято вважати аналоговими незважаючи на високу роздільну здатність зйомки). Аналогові камери передають відеосигнал коаксіальним кабелем на будь-який приймальний пристрій, що підтримує даний формат: монітор, телевізор, рекордер. Цифрові камери поділяються на дві підкатегорії: HD-SDI та IP. Підключення та робота з HD-SDI камерами повністю аналогічна аналоговим, що робить їх установку та використання простою та зручною. IP камери оснащені спеціальним кодером, який конвертує зображення в цифровий потік і передає UTP кабелю на приймач – відеореєстратор або комп’ютер (для запису) або роутер (для трансляції в Інтернет).
Відеокамери відрізняються своїми технічними характеристиками:
- Роздільна здатність, від якої залежить якість одержуваного зображення (пікселях для цифрових, ТВЛ для аналогових камер). Максимальна роздільна здатність для цифрових IP камер становить 3840×2160 пікс., для цифрових HD-SDI камер – 1920×1080 пікс., для аналогових – близько 1000 ТВЛ, для камер стандарту AHD або CVI – 1920×1080 пікс.
- Чутливістю (мінімальний рівень освітленості об’єкта (у люксах), при якій відеокамера фіксує якісне зображення), а також наявність або відсутністю діодів нічного ІЧ-підсвічування (висвітлюють навколишній простір у невидимому для людського ока ІЧ діапазоні).
- Кутом огляду (визначається розміром матриці та фокусною відстанню). Для камер відеоспостереження діапазон можливих значень кута огляду зазвичай становить від 20 до 90 градусів. Також існують варіофокальні камери, кут огляду та фокусування таких моделей можна регулювати в процесі встановлення.
- Класом волого- та пилозахисту, робочою температурою та виконанням (звичайним, антивандальним, вибухозахищеним тощо). Ці параметри камери в першу чергу впливають на місце встановлення – приміщення або вулиця. Наприклад, для використання на вулиці необхідно вибирати камери з герметичним металевим корпусом, що забезпечує захист пристрою від вологи, пилу та впливу негативних температур порівняно з обладнанням для приміщення.
Крім технічних параметрів, відеокамери характеризуються методом управління та бувають: стаціонарними, тобто. що виконують стеження за певною зоною, будучи спрямовані в той чи інший бік механічно в процесі установки, та поворотними (PTZ), що дозволяють змінювати напрямок огляду та видаляти/наближати об’єкт спостереження, PTZ камери ефективно використовувати для відеоспостереження в громадських місцях та великих приватних садибах є там, де є співробітники охорони чи оператори системи відеоспостереження.
Дротові та бездротові камери
За принципом підключення розрізняють дротові та бездротові відеокамери. Дротові камери вимагають прокладання кабелю – якщо на об’єкті спостереження існує така технічна можливість, то використання дротових пристроїв буде більш надійним та економічним варіантом.
Бездротові камери відеоспостереження характеризуються компактними габаритами та спрощеною схемою монтажу – для їх підключення не потрібне їхнє з’єднання з пристроєм запису. Однак, необхідно враховувати, що ці рішення не є повністю бездротовими, оскільки потрібне харчування, а отже необхідно прокласти кабель до його найближчого джерела. Деякі моделі бездротових камер здатні працювати в автономному режимі, живлячись від акумулятора або батарейок, а мініатюрні моделі можуть бути встановлені в важкодоступних місцях і здійснювати приховане спостереження. Слід враховувати, що час роботи таких автономних моделей зазвичай становить 2-3 години. До недоліків бездротових камер відносять невисоку дальність передачі відеосигналу та його можливу нестабільність.